Словник Української Мови
Буква
1. Теорія та мистецтво побудови драматичного твору, а також сукупність драматичних творів певного автора, епохи, народу або напряму в літературі.
2. Сукупність драматичних творів, що становлять репертуар театру, телебачення, радіо тощо.
3. Перен. Внутрішня побудова, розвиток подій, конфліктів у художньому творі (не обов’язково драматичному), а також у реальному житті.
Приклад 1:
Справді, алюзії до персоналій християнського пантеону стрічаються ще до з’яви образу жайворонків принаймні двічі, ніби наштовхуючи читача на попередню думку, що «драматургія» твору розігруватиметься на кону поміж небом і землею. Вперше це викликане наріканнями Максима на холодну й облуплену піч у самотній хаті, де «образи на стінах почорніли, а світі дивлютьси на пусту хату, як голодні пси» (с.
— Зеров Микола, “Камена”