драконів

1. Рід викопних птерозаврів (крилатих ящерів) з родини Azhdarchidae, що існував наприкінці крейдового періоду; представники цього роду відомі за скам’янілими рештками, знайденими в Європі та Північній Америці.

2. У міфології та фентезі — приналежний дракону, властивий дракону (наприклад, “драконів полон” — полон дракона, “драконів скарб” — скарб дракона).

Приклади вживання слова

драконів

Приклад 1:
А за ними — ще тьма-теменна інших гостей: але не акторів і не міністрів, і не модельок, і не банкірів, а все переважно лемурів та єхиден та сирен та восьмиоких драконів та мантікор з ляцертінами… І вся довжелезна кавалькада виблимувала примарно і пирхала навсібіч димами, і стріляла газами, й гуділа, й дудніла, і ревіла. І врешті, о чверть на сьому земного венецій­ ського ранку, за мить до першого денного спалаху, пропала в темнотах між невідомими сузір’ями.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Легенда розповідає, що коли Цюй Юань довідався, що князівство Цінь таки завоювало його батьківщину, він утопився в річці Міло (китайці на спомин про цю трагічну подію організовують щороку в середині червня перегони на човнах — Фестиваль Човнів Драконів). Інший чуський поет III ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”