драгун

[drɑɦun] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Військовий кавалерійського полку, який був навчений діяти як у кінному, так і у пішому строю (історічне).

  2. (Історія) –

    Представник одного з видів легкої кавалерії в європейських та російській арміях XVII–XX століть, озброєний шаблею, карабіном та пістолетами.

  3. (Історія) –

    У сучасних арміях — військовий деяких танкових, моторизованих або розвідувальних частин, що зберігають історичну назву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. драгун, р. драгуна, д. драгунові, з. драгуна, о. драгуном, м. драгуні, к. драгун

Більше записів