1. (вживається як власна назва) У фольклорі та поетичній мові — епітет, що позначає найдорожчу, улюблену людину (переважно жінку або дитину), часто з відтінком ніжності, захоплення та обожнювання; милий, дорогий, коханий.
2. (переносно, розмовно) Про щось дуже миле, привабливе, викликає захоплення та ніжні почутті (наприклад, про предмет, тварину або явище).