1. Рідкісна назва для жіночої особи, яка схильна до сварки, лайки, образ; сварлива, зла жінка.
2. Заст. та діал. Назва рослини з групи бур’янів, що має колючі листки або стебла (наприклад, осот, будяк, чортополох).
драча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Усе ще «варилося», поступово формувалося — ми «випростувалися»… Одним з перших знакових феноменів духовного оновлення стали літературні вечори, на яких виступали «новобранці поезії» (так попервах охрестив Івана Драча Л. Новиченко). Драч, Вінграновський, Коротич разом із Дзюбою — красномовним, харизматичним, самостійним у своїх судженнях.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |