драбант

1. (істор.) Високий солдат урочистої варти або почесної ескорту в європейських арміях XVI–XVIII століть, часто озброєний алебардою.

2. (перен., заст., зневажл.) Військовий слуга, озброєний слуга; лакей, що супроводжує якусь особу; найманий охоронець, тілоохоронець.

3. (перен., розм.) Про людину високого зросту та міцної статури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (True) |