Значення
-
(істор.) Високий солдат урочистої варти або почесної ескорту в європейських арміях XVI–XVIII століть, часто озброєний алебардою.
-
(перен., заст., зневажл.) Військовий слуга, озброєний слуга; лакей, що супроводжує якусь особу; найманий охоронець, тілоохоронець.
-
(перен., розм.) Про людину високого зросту та міцної статури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. драбант, р. драбанта, д. драбантові, з. драбанта, о. драбантом, м. драбанті, к. драбанте