дозволятися

1. Отримувати дозвіл на щось, бути дозволеним, схваленим кимсь або відповідно до правил.

2. Ставати можливим, допустимим за певних умов; траплятися, мати місце (зазвичай у безособових конструкціях).

3. Розріджуватися, ставати менш насиченим, концентрованим (про рідини, суміші).

Приклади вживання

Приклад 1:
Мені князь дарував той ліс і тоту полонину, і мені ні в кого більше дозволятися. — Те самісіньке й говорить громаді мій батько, боярине.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: дієслово () |