1. Який надає право, дозвіл на щось; що дозволяє.
2. У граматиці: такий, що виражає дозвіл або спонукання до дії (про спосіб дієслова).
дозвольний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який надає право, дозвіл на щось; що дозволяє.
2. У граматиці: такий, що виражає дозвіл або спонукання до дії (про спосіб дієслова).
Відсутні