Словник Української Мови
Буква
1. Стати зрілим, дійти до стану повного розвитку (про плоди, рослини, зерно тощо).
2. Дійти до потрібного ступеня розвитку, готовності; сформуватися, визріти (про думки, плани, почуття, рішення тощо).
3. Дійти до певного віку, періоду життя, коли набувається фізична або духовна зрілість; стати дорослим.
Приклад 1:
Я знав: щось мусить бути далі, однак не квапився і не втручався поки що, даючи змогу його збаламученій душі дозріти влас ними зусиллями. Зненацька вирісши переді мною, він запитав, чи зміг би я поговорити з ним англійською мовою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”