дожин

1. Обрядовий останній сніп, який жнуть на завершення жнив, часто прикрашений квітами та стрічками, символ урожаю та достатку.

2. Свято, обряди та гуляння на честь завершення збирання врожаю зернових культур (дожинки).

3. (переносне) Завершення якоїсь тривалої, трудомісткої справи або етапу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |