1. Фахівець з будівництва, будівельник, архітектор (заст., діал.).
2. У давньоруській архітектурі — майстер-каменяр, головний будівничий, який керував зведенням храмів та інших мурованих споруд.
Словник Української Мови
Буква
1. Фахівець з будівництва, будівельник, архітектор (заст., діал.).
2. У давньоруській архітектурі — майстер-каменяр, головний будівничий, який керував зведенням храмів та інших мурованих споруд.
Відсутні