Словник Української Мови
Буква
1. Дістатися до якогось місця за допомогою транспортного засобу, прибути кудись, перебуваючи в дорозі; завершити поїздку.
2. (розм.) Діставати, торкатися когось, чогось рукою або якимсь предметом; сягати.
3. (заст.) Дорогою чогось завдавати шкоди, пошкоджувати (наприклад, колесом екіпажу).
Приклад 1:
Їдучи в місто від Кодими тощо, з полудня, як вже доїжджати до єврейських домів, по праву руку стоїть церква міська, а по ліву, далеко від дороги, вниз за пустим городом — двір, чолом проти гори, з рундуком, і перед двором великий плац, штахетами обгороджений. Проти воріт навпоперек якийсь забудинок, теж мурований, — немазаний був, то й видно, що з білого каменя.
— Тютюнник Григорій, “Вир”