доїння

1. Дія за значенням дієслова доїти; процес отримання молока від сільськогосподарських тварин (переважно корів, кіз, овець) шляхом механічного видавлювання його з вимені.

2. Період, протягом якого тварина дає молоко; лактація.

3. Розм. Набридливе, нав’язливе чіпляння, домагання чогось від когось; виманювання, витягування (грошей, інформації тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки й спо­чин­ку бу­ло, що під даш­ком у струнці під час доїння. Іван си­дить, опер­шись пле­чи­ма в дош­ку, а но­га­ми стис­кає дійни­цю.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”

Частина мови: іменник (True) |