Словник Української Мови
Буква
1. Пересуваючись на транспортному засобі або верхи, опинитися в певному місці, досягти пункту призначення.
2. Дістатися до якого-небудь місця, перебуваючи в транспортному засобі як пасажир.
3. Розм. Прибути кудись, дістатися до якогось місця (незалежно від способу пересування).
4. Перен., розм. Дійти до певного, зазвичай небажаного, стану або межі; дістатися до когось (про неприємності, лихо тощо).
Приклад 1:
А він потрюхикав понад Дніпром, щоб доїхати до Градизька й там переправитись на праву сторону. Їхав вільно: татарська небезпека скінчилася, а іншої не вбачав.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Василь як принявся, разом справили вiз, i сяк-так, на трьох колесах, можна було доїхати. Чоловiк ще бiльш дякував Василевi й просив, коли по дорозi, проводити його до двора, щоб часом не порозв’язовалося; тогдi вiн вп’ять не здужа справити, а вже й вечорiло.
— Самчук Улас, “Марія”