довжник

1. Особа, яка взяла гроші або матеріальні цінності в борг і зобов’язана повернути їх кредитору; боржник.

2. Заст. Той, хто має якийсь обов’язок, зобов’язання перед кимось або перед суспільством; винна особа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |