Значення
-
(у музиці) такий, що має однакову кількість звуків у кожному такті; рівномірний за ритмічною будовою.
-
(переносно) одноманітний, нудний, що повторюється без змін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доврозвучний, р. доврозвучного, д. доврозвучному, з. доврозвучного, о. доврозвучним, м. доврозвучнім, к. доврозвучний