довпорядковуваний

1. Такий, що його можна довпорядкувати; який підлягає остаточному упорядкуванню, приведенню до належного стану.

2. (У математиці, теорії порядку) Такий, до якого можна додати деякі елементи, щоб отримати повністю впорядковану множину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |