довпорядковуваний
[doʋporjɑdkoʋuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що його можна довпорядкувати; який підлягає остаточному упорядкуванню, приведенню до належного стану.
-
(У математиці, теорії порядку) Такий, до якого можна додати деякі елементи, щоб отримати повністю впорядковану множину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. довпорядковуваний, р. довпорядковуваного, д. довпорядковуваному, з. довпорядковуваного, о. довпорядковуваним, м. довпорядковуванім