1. Задовольняти чиїсь потреби, бажання або вимоги; робити достатнім, забезпечувати в потрібній мірі.
2. (застаріле) Дозволяти, дозволяти щось робити; давати дозвіл.
доволити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови