доволочений
[doʋolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про людину) такий, що має ознаки фізичної втоми, знесилення; зморений, стомлений.
-
(переносно, про предмет або матеріал) такий, що має ознаки пошарпаності, зношеності від тривалого використання або волочіння; потертий, зношений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доволочений, р. доволоченого, д. доволоченому, з. доволоченого, о. доволоченим, м. доволоченім