У значній мірі, досить, достатньо (для вираження задовільної кількості, ступеня або інтенсивності).
Помірно, не надто багато, у певній мірі (для вираження обмеженої, але достатньої кількості або ступеня).
Словник Української Мови
Буква
У значній мірі, досить, достатньо (для вираження задовільної кількості, ступеня або інтенсивності).
Помірно, не надто багато, у певній мірі (для вираження обмеженої, але достатньої кількості або ступеня).
Приклад 1:
Доволі тут базікать! Та зараз, тату!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Здобутки археологічного дослідження Індії доволі невеликі. Першими вагомими, навіть сенсаційними відкриттями археологів в Індії стали розкопки пограбованих руїн Мохенджо-Даро та Хараппи на початку 20-х років XX ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
По півгодині він мусив спочити хвилин з п’ять і помітив, що він уже доволі втихомирений. Тоді він знов схилив голову над своїми зошитами та книжками… III Отак пішло життя, днина за дниною, через увесь серпень.
— Тютюнник Григорій, “Вир”