доводження

[doʋodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Процес надання доказів, аргументів або обґрунтувань для підтвердження істинності якогось твердження, теорії, гіпотези або факту; аргументація.

  2. (Логіка) –

    Процес логічного виведення, висновку або обґрунтування чогось на основі наявних даних, посилок або аксіом.

  3. (Математика) –

    У математиці, логіці та інформатиці — формальна послідовність логічних кроків, що демонструє істинність теореми або правильність алгоритму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доводження, р. доводження, д. доводженню, з. доводження, о. доводженням, м. доводженні, к. доводження

Більше записів