Значення
- (Філософія) –
Процес надання доказів, аргументів або обґрунтувань для підтвердження істинності якогось твердження, теорії, гіпотези або факту; аргументація.
- (Логіка) –
Процес логічного виведення, висновку або обґрунтування чогось на основі наявних даних, посилок або аксіом.
- (Математика) –
У математиці, логіці та інформатиці — формальна послідовність логічних кроків, що демонструє істинність теореми або правильність алгоритму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доводження, р. доводження, д. доводженню, з. доводження, о. доводженням, м. доводженні, к. доводження