доводити

Буква:Д

Значення

Приводити когось або щось до певного місця, стану або результату; спричиняти настання чогось.
Надавати логічні аргументи, докази або обґрунтування для підтвердження істинності якогось твердження, факту або теорії.
Доведенням (наприклад, у математиці, логіці) — послідовним логічним міркуванням встановлювати істинність теореми, гіпотези.
Діяти або говорити так, що це викликає у когось певний, часто негативний, стан (роздратування, відчай тощо).
(У побуті) готувати страву, напій до готовності, завершувати варіння, смаження тощо.
(Рідко) мати певне родинне зв’язок, походження (зазвичай у формах минулого часу: він доводиться мені братом).

Граматичні форми:

я доводжу, ти доводиш, він доводить, ми доводимо, ви доводите, вони доводять

— Не треба, — каже, — його на батюшку. Він про Сагайдачного знас. Забирайте, батюшко, цукор і валянки і не доводьте до гріха мою душу!…

— Микола Вінграновський