Властивість за значенням прикметника “доводливий”; здатність бути переконливим, логічно обґрунтованим, таким, що містить вагомі докази або аргументи.
доводливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “доводливий”; здатність бути переконливим, логічно обґрунтованим, таким, що містить вагомі докази або аргументи.
Відсутні