доводливість

[doʋodlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість за значенням прикметника “доводливий”; здатність бути переконливим, логічно обґрунтованим, таким, що містить вагомі докази або аргументи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доводливість, р. доводливісті, д. доводливісті, з. доводливість, о. доводливістю, м. доводливісті, к. доводливісте

Більше записів