Словник Української Мови
Буква
1. Сукупність природних умов, об’єктів і явищ, що оточують живих істот, безпосередньо впливаючи на їхнє існування та життєдіяльність; природне середовище.
2. Оточення, середовище (соціальне, побутове, моральне тощо), у якому перебуває, живе і діє людина, соціальна група.
Приклад 1:
Що ж, повірте, наш садок, особливо в умовах повоєнного, вщент зруйнованого, обідраного Чернігова, та й пізніше, на тлі провінційного довкілля — то був такий собі Едем місцевого значення. Книжки, музика, спілкування з цікавими людьми — ось життєві, духовні пріоритети.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”