довіра

1. Почуття впевненості в чийсь чесності, відданості, добрих намірах, що ґрунтується на переконанні в моральній надійності людини або на досвіді спілкування з нею.

2. Переконання в істинності, достовірності, правильності чогось; упевненість у чомусь.

3. Права, повноваження, обов’язки, які надаються комусь на підставі переконання в його компетентності, чесності, відданості.

4. У фінансово-економічній сфері — кредит, комерційна угода, заснована на відстрочці платежу за надані товари чи послуги.

Приклади вживання

Приклад 1:
Довіра – звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
довіра до слів учителя Подається за першим виданням. [11] disjecta membra (лат.)
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
DO “Cortese” був захоплений цими показниками дистрибуції, оскільки довіра та задоволеність роздрібних торговельних підприємств – клієнтів “Cortese” зросли, а обсяг запасів на складах РЦ “Marchese” – зменшився на 17% (рис.20.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (True) |