довільний

1. Такий, що визначається чи здійснюється за власним бажанням, розсудом, без зовнішніх обмежень чи чітких правил; необов’язковий, добровільний.

2. (У математиці, логіці) Такий, що не має конкретного, наперед заданого значення або обмеження; який може набувати будь-якого значення з множини допустимих.

3. (У тексті, документах) Позначений, позначений умовним знаком, символом або літерою, які не несуть самостійного смислового навантаження, а лише вказують на місце для підстановки конкретного значення (наприклад, довільна стала, довільна точка).

Приклади вживання

Приклад 1:
Добротністю коливальної сист е- ми називається величина Q , яка дорі внює добутку π2 на віднош ення енергії ( )tE коливальної системи в довільний м омент часу t до зменшення цієї енергії за пром і- жок часу від t до t+T: ( ) ( ) ( )TtEtE tE2Q +−= π . Оскільки енергія ( )tE пропорційна до квадрата амплітуди коливань, то ( ) ( ) ( ) æ2222 2 e1 2 e1 2 TtAtA tA2 T −− − = − = +− πππ δ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Ця формула визначає ентропію л и- ше з точністю до адитивної сталої, тобто початок відліку ентропії довільний. Кожний стан тіла характеризу- ється певним значенням ентропії S, яка є повним диференціалом.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Як завгодно мале випадкове змен- шення тиску p викликає довільний пер ехід речовини до стану, якому відповідає т очка 5. Експериментальна ізотерма матиме вигляд ламаної лінії 7621 −−− .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |