1. На весь час життя, безстроково, назавжди (про обмеження прав, позбавлення волі тощо).
2. Дуже довго, протягом невизначено тривалого часу; майже назавжди.
Словник Української Мови
Буква
1. На весь час життя, безстроково, назавжди (про обмеження прав, позбавлення волі тощо).
2. Дуже довго, протягом невизначено тривалого часу; майже назавжди.
Приклад 1:
Христя ж дивилася на покумання, як на зв’язок довічного товариства з Галею. І справді, після того вони ще дужче затоваришували.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”