Значення
- (Юриспруденція) –
Властивість за значенням прикметника “довічний”; стан, який триває протягом усього життя, безстрокове перебування в певному стані або званні.
- (Юриспруденція) –
У праві: покарання у виді позбавлення волі на весь термін життя засудженої особи (довічне ув’язнення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. довічність, р. довічності, д. довічності, з. довічність, о. довічністю, м. довічності, к. довічносте