1. (Про людину або тварину) Який має довгі в’язи (шию).
2. (Переносно) Високий на зріст, довгоногий.
довгов’язий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину або тварину) Який має довгі в’язи (шию).
2. (Переносно) Високий на зріст, довгоногий.
Відсутні