1. Який має довгі вуси (про людину, тварину або комаху).
2. Уживається як прізвисько або складова прізвиська людини з довгими вусами.
довговусий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Серед того всього один незабутній кадр врізався Андрієві в саме серце: старий бондар, довговусий і броватий, батьків друг і побратим, коли «лінійка» проїздила мимо, кивнув головою… та й закляк, а тоді низько-низько схилив ту свою голову услід… Привітав, а чи попрощався, а чи вклонився?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Тепер я певний, що з того посiву зiйшла срiбна сiтка вiвсiв, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмiнь, пливе текуча вода пшеницi. А згори сипле та й сипле… витрушує душу з дзвiночкiв, струже срiбнi дошки i свердлить крицю, плаче, голосить i сiє регiт на дрiбне сито.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
Частина мови: прикментик () |