Який має довге волосся (про людину).
Утворений від довгого волосся, що звисає (про зачіску).
Словник Української Мови
Буква
Який має довге волосся (про людину).
Утворений від довгого волосся, що звисає (про зачіску).
Приклад 1:
Розмовляло троє: великий, мов розпухлий, акторського типу дідуган, що, весь час посвистуючи носом, мов риба, хапав повітря, далеко випинаючи на синьо голені губи; прищуватий, потворно горбатий молодик, з величеньким самоцвітом в яскравій краватці і довговолосий, з сивизною вже, чи то диякон, чи то професор, що, тихо покашлюючи і, здалось Іванові Семеновичу, бризкаючи слиною, почав розводитись про високі, всіма визнані властивості співу і гри високоповажної Ірини Едуардівни Завадської, справжньої прикраси нашої молодої… кгм… кгм… пролетарської опери. Він, Ієронім Трьохсвятський, — «Це для мене, мабуть», — майнуло Іванові Семеновичу, — не раз уже мав приємність писати про все це в нашій центральній і місцевій пресі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— О, божественна медхен, — вмiшався довгоногий-довговолосий тип,шпрехен зi?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— кричав довгоногий-довговолосий тип, прогримiв на ввесь лiс для чогось «вiват» i нi з того нi з сього гаркнув: — Iст шон цайт цу шляфен! Як i треба було чекати, спiвачка серйозно спитала: — Парле ву франсе?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”