1. (географ.) Який стосується довготи, пов’язаний із нею; розташований у напрямку довготи.
2. (спец.) Витягнутий у довжину, поздовжній.
довготний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (географ.) Який стосується довготи, пов’язаний із нею; розташований у напрямку довготи.
2. (спец.) Витягнутий у довжину, поздовжній.
Відсутні