довгопол

1. (історичне) Довга верхня чоловіча одежа з широкими рукавами, розрізом ззаду та широким відкладним коміром, яку носили в Україні в XVI–XVII століттях, переважно козацька старшина, шляхта та міщани.

2. (переносне, розмовне) Про людину, яка носить довгу, старомодну або незграбну верхню одежу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |