довголітній

Який має тривалу, довгу життєву дію, призначений на багато років; довговічний.

Який існує, триває протягом багатьох років; багаторічний.

Приклади вживання

Приклад 1:
У кутку мовчки сидів Іванець Брюховецький, довголітній батьків слуга (“подай чоботи”, “викреши вогню”), батько йому довіряв, і він був присутнім на найтаємничіших бесідах. Слугував Мартинець, як його називали, і Юрієві, Юрій його виділяв з іншої челяді, купував одяг старшинський, садовив з собою за стіл.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: прикментик () |