довгоголовий

[doʋɦoɦoloʋɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Антропологічний термін, що позначає тип будови голови людини, у якого поперечний діаметр черепа значно менший за поздовжній; долихокефальний.

  2. У порівняльній анатомії — такий, що має витягнуту, довгу голову (про тварин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довгоголовий, р. довгоголового, д. довгоголовому, з. довгоголового, о. довгоголовим, м. довгоголовім

Більше записів