довгобородий
[doʋɦoborodɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має довгу бороду.
-
У словосполученні «Довгобородий» — прізвисько київського князя Святослава Ігоровича (Х ст.), відомого за візантійськими джерелами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. довгобородий, р. довгобородого, д. довгобородому, з. довгобородого, о. довгобородим, м. довгобородім