1. Досить довго, протягом значного проміжку часу.
2. (У розмовному мовленні) Занадто довго, довше, ніж потрібно або очікувалося.
довгенько
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щось довгенько вирізуєш, небоже, сопілки! Або ж я, дядьку… Ей, не вчись брехати, бо ще ти молодий!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Мабуть, я справді довгенько горів на пекельному вогнищі, бо за той час на площі перед собором уже вибудували високі риштування — докладно такі, як у мюзиклі «Hair», з чого я зрозумів, що планується якийсь рок-концерт, а риштування — це місця для глядачів. Ціла конструкція була змонтована на фонтані, що, за львівською традицією, завжди стояв без води.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
– i перекинула човна! Я ледь що вибрався живий на берег, i рибу розгубив… А щоб ти зслиз! (До Лукаша). А тут iще й тебе щось учепило, – кричу, гукаю, кличу – хоч ти згинь! I де ти длявся? Та кажу ж – був тута, вирiзував сопiлку. Щось довгенько вирiзуєш, небоже, сопiлки! Або ж я, дядьку… Ей! не вчись брехати, бо ще ти молодий!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прислівник () |