1. (Про форму) Подовжений, видовжений, не зовсім правильний за формою; довгуватий.
2. (Про людину або частини тіла) Високий і худий, дещо нескладний; довгун.
довгастий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сягнувши до нутрощів піджака, Перфецький і справді намацав цупкий довгастий конверт, який невідомо звідки там опинився. Але він і не встиг цим як слід надивуватися, бо Даппертутто продовжував: — Що, на місці?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |