довга

[doʋɦɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (іст.) Податок, який сплачувало населення за часів Великого князівства Литовського та Гетьманщини за право торгівлі, винокуріння, влаштування млинів тощо; мито.

  2. (іст.) Грошовий борг, позика, заборгованість.

  3. (заст.) Довга, тривала відсутність, перебування дедалі; довготривала відлучка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довга, р. довгої, д. довгій, з. довгу, о. довгою, м. довгій, к. довга

Більше записів