довг

Приклад 1:
— Та десь межи жидами є не такий-то довг, лиш струп. Та вже за цу сотку і хліба межи діти кину, і жидам рот заткаю.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
От, похристосувавшись з ним, як довг велить, i каже йому Наум: — Чи ще ти нас, Василю, не забув? — Нехай мене бог забуде, коли… — Добре ж, добре, сину!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Iк вечеру стали дожидатись старостiв: прибрали хату, засвiтили свiчечку перед богами; старi нарядилися, як довг велить, а що Маруся прибралася, так вже нiчого й казати. От постукали i раз, i вдруге, i утретє, i ввiйшли старости, i подали хлiб, i говорили старости законнi речi про куницю, як i поперед сього було.
— Самчук Улас, “Марія”