довестися

1. (безособове дієслово, уживається з інфінітивом) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось, стати необхідним або неминучим для виконання. Виражає вимушену необхідність або обставини, що склалися.

2. (особове дієслово, діал. або заст.) Дістатися, бути наданим, відведеним комусь; стати чиєюсь власністю або часткою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |