Значення
-
(безособове дієслово, уживається з інфінітивом) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось, стати необхідним або неминучим для виконання. Виражає вимушену необхідність або обставини, що склалися.
-
(особове дієслово, діал. або заст.) Дістатися, бути наданим, відведеним комусь; стати чиєюсь власністю або часткою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я доведуся, ти доведешся, він доведеться, ми доведемося, ви доведетеся, вони доведються