довести

1. Привести когось або щось до певного місця, пункту призначення або стану; доставити.

2. Надати логічні аргументи, факти або свідчення, що підтверджують істинність якогось твердження, гіпотези або теорії; обґрунтувати, аргументувати.

3. Довести до кінця, завершити якусь дію або процес (часто вживається з прислівниками: довести до кінця, до краю, до перемоги тощо).

4. Стати причиною настання якогось (зазвичай негативного) стану або наслідку; спричинити (наприклад, довести до зневіри, до біди).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та внутрішньо я вже давно була готова скинути з себе тягар партквитка, поводилася незалежно й намагалася пояснити мотиви своєї поведінки, довести, що вчинила правильно. Нині, перечитуючи текст свого виступу на партзборах Інституту, бачу, яке це було наївне, напівдитяче белькотіння на тему абеткових демократичних істин, свободи волевиявлення людини тощо, але тоді це мало ефект вибуху бомби.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
(3) srbms-pq До відома Монсиньйорового прошу довести: 1. Дотеперішнє перебування Респондента в Мюнхені не було відзначене нічим надзвичайним.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Я хочу довести вам, що майбутнього в нього немає. Наважуюся про це говорити навіть тут, у цьому зачарованому і вмираючому місті, де поставлено йому пам’ятники у вигляді дзвіниці Святого Марка і незліченних колон, у місті, де культ його присутній незримо, в генах і мимовільних поглядах, у місті, яке свого часу породи­ ло одного з найзапекліших жерців і великомучеників його, пана Ph, жорстокого культу — я маю тут на увазі, звісно, видатного сексте- рориста Казаллеґру, е-е, перепрошую, Казанову, з бурхливим життям якого пов’язано безліч нісенітниць, леґенд і не толерованих мною пересудів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: дієслово () |