довершений
[doʋɛrʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що має ознаки довершеності; який досяг найвищого ступеня розвитку, найкращого стану; ідеальний, досконалий.
-
(У граматиці) Про дієслово: такий, що виражає дію, обмежену в часі, що має внутрішню межу, результат або завершеність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. довершений, р. довершеного, д. довершеному, з. довершеного, о. довершеним, м. довершенім