1. (про особу) Такий, що довіряє іншим людям, не має підстав для підозр чи недовір’я; відкритий, щирий.
2. (про стосунки, атмосферу) Заснований на взаємній довірі, відвертості; відкритий.
доверчений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |