доверчений
[doʋɛrt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про особу) Такий, що довіряє іншим людям, не має підстав для підозр чи недовір’я; відкритий, щирий.
-
(про стосунки, атмосферу) Заснований на взаємній довірі, відвертості; відкритий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доверчений, р. доверченого, д. доверченому, з. доверченого, о. доверченим, м. доверченім