довальцьований

[doʋɑlʲt͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (про металеві вироби) Такий, що пройшов завершальний етап вальцювання — обробку тиском за допомогою вальців для надання потрібної форми, розміру, гладкості поверхні або міцності.

  2. (перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; такий, що повністю витратив сили, вимотаний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довальцьований, р. довальцьованого, д. довальцьованому, з. довальцьованого, о. довальцьованим, м. довальцьованім

Більше записів