1. (діал.) Який має довад, розумний, кмітливий; дотепний.
2. (діал.) Вправний, умілий, спритний у якійсь справі.
довадний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Який має довад, розумний, кмітливий; дотепний.
2. (діал.) Вправний, умілий, спритний у якійсь справі.
Відсутні