Процес додавання необхідних елементів, деталей або осіб до чогось, що вже існує, для досягнення повного комплекту, штату або готовності до роботи.
Дія за значенням дієслова “доукомплектувати”; поповнення чого-небудь до повного складу, комплекту.
доукомплектування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якщо продавець передав некомплектні товари, покупець на свій розсуд може зажадати від нього: – відповідного зменшення закупівельної ціни; – доукомплектування товарів у розумний термін. У випадку невиконання останньої вимоги продавцем покупець має право (згідно з ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |