доукомплектований

[doukomplɛktoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Такий, що був доповнений необхідними елементами, деталями або персоналом для набуття повного комплекту, завершеності.

  2. (У техніці, організації) Такий, що має повний штат співробітників або повний набір техніки, обладнання, запчастин, передбачений нормою або планом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доукомплектований, р. доукомплектованого, д. доукомплектованому, з. доукомплектованого, о. доукомплектованим, м. доукомплектованім

Більше записів