Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “дотикати” — фізичний контакт, торкання кого-, чогось чимось або кимось.
2. (перен.) Звернення до якоїсь теми, питання, проблеми в розмові, творі тощо; згадування, порушення.
3. (матем.) Взаємне розташування двох кривих або поверхонь, при якому вони мають спільну точку або лінію, але не перетинаються.
Приклад 1:
Такий підхід дозволяє після утворення виштампувань забезпечити повне дотикання стінки й сорочки під час складання. З’єднання стінки й сорочки здійснюється за вершинами конічних виштампувань точковим зварюванням у певній послідовності для уникнення жолоблення після зварювання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”