Словник Української Мови
Буква
1. Який торкається чогось, має з чимось точку дотику; такий, що ледь торкається поверхні чогось.
2. У математиці: такий, що має спільну точку (дотичну) з кривою або поверхнею, але не перетинає її у цій точці (наприклад, дотична пряма, дотична площина).
Приклад 1:
Коли до п. Губчака прийшов дотичний актор із якоюсь орудкою і при тій на- годі перемовилися, тоді п. Губчак кликав поліцая, щоб того актора викинув із убікацій театральних. Щодо матеріяльної сторони підприємства театрального д. Губ- чака, то правда хіба те, що п. Губчак “робив лишень конечні видат- ки” (і се видасться мені вже забагато сказано); та заразом правда, що нашому театрові велося за останні роки дуже добре.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”